Можливості АПК: на що варто розраховувати українським аграріям у 2017 р.
Сільське господарство вступає в цей рік зі стійкими показниками і високим ресурсним потенціалом, йдеться у авторській колонці першого заступника міністра АППУ на сайті Forbes.
Минулого року в Україні зібрано рекордний (64,2 млн тонн) урожай зернових, що створило заділ для настільки ж рекордного (41,6 млн тонн) експорту. Налагоджено постачання продукції АПК на нові, в першу чергу азіатські ринки, питома вага яких, на противагу регіону СНД, зростає. Закладено основи для інституціональних трансформацій у частині управління профільною держвласністю.
Ми не можемо передбачити і заздалегідь врахувати глобальні чинники, які впливають на український АПК ─ ціни на нафту, зміну клімату, врожаї в країнах-постачальниках продовольства, світову кон’юнктуру, хоча є надія, що суперцикл низьких цін на сировинні товари завершується ─ і ми побачимо якщо не їх зростання, то стабілізацію.
Локальні тенденції піддаються чіткішому прогнозуванню. Нижче ─ основні фактори, які визначатимуть тренди на цей рік в аграрному секторі України.
Перехід на загальну систему оподаткування в сільському господарстві
У 2017 році в аграрній галузі повністю припиняє діяти спецрежим ПДВ. Трансформація системи оподаткування, безумовно, стала ключовою подією в АПК 2016 року і буде такою в 2017-му після повного скасування пільги. Вже за підсумками першого кварталу буде визначено, як індустрія реагує на нові умови роботи.
У найскладнішій ситуації перебувають підприємства тваринництва, особливо в сегменті великої рогатої худоби, які до останнього зберегли максимум пільги (85% ПДВ залишалися в розпорядженні підприємств до 31.12.2016). На цьому секторі будуть зосереджені максимальні зусилля з підтримки, оскільки розвиток тваринництва ─ це не тільки обов’язкова умова забезпечення внутрішнього ринку, а й в силу високої трудомісткості галузі ─ одна зі складових розвитку сільських територій.
Нова система держпідтримки аграріїв
1% від аграрної складової ВВП, або 5,5 млрд гривень ─ рівень держпідтримки, передбачений на 2017 рік для сільського господарства.
Це нова модель дотування найпроблемніших секторів АПК, яка повинна також компенсувати скасування спецрежиму ПДВ. Одночасно з переходом на цільові програми ми стаємо ближчими до європейської системи, де, як відомо, діє формат EUR/на гектар/на літр/на голову і тд.
1% від аграрної складової ВВП, або 5,5 млрд гривень ─ рівень держпідтримки, передбачений на 2017 рік для сільського господарства
Ключове питання, яке хвилює всіх учасників ринку ─ система розподілу цих коштів та її прозорість. Зі свого боку, Мінагрополітики готове максимально звузити свої повноваження в цьому процесі, передавши їх на місцевий рівень і під контроль галузевих асоціацій.
Також напевно буде крос-перевірка процедури від учасників ринку ─ претендентів на дотації ─ а це найбільш скрупульозні й непідкупні аудитори.
Земельна реформа
Після практичного одноголосного (297 голосів) голосування за продовження мораторію на продаж сільгоспземель у жовтні 2016 року був ризик, що питання про ринок землі, як мінімум, відкладено. Але законопроект №5535 трьох народних депутатів, які запропонували не безперечну, але життєздатну концепцію проведення земельної реформи, знову вивів його в розряд актуальних.
Усереднена оцінка втрат від обмежень на обіг сільгоспземель ─ $3,3 млрд на рік, або $43 млрд з 2004-го. Кого і як саме такою ціною захищають прихильники мораторію ─ незрозуміло. Але точно не сільських жителів, рівень добробуту яких зменшено на цю суму. Прямий наслідок відсутності повноцінної власності на землю ─ відсутність інвестицій у довгострокові, і головне, трудомісткі проекти.
В результаті, хоча офіційний рівень безробіття в сільській місцевості вищий, ніж у місті, лише на 4,4%, насправді цей показник не враховує маятникової міграції, вимушеної міграції за кордон і включає спотворене поняття самозайнятості: коли люди через неможливість влаштуватися на гідну роботу змушені самостійно обробляти свої угіддя з мінімальним рівнем продуктивності. На жаль, маловідомим фактом є те, що скорочення населення України в основному пов’язано з його сільською частиною, зменшення якої за останні 16 років склало 2,9 млн, або 18,1%, що на 60% вище, ніж темпи зменшення міського населення.
Скорочення населення України в основному пов’язано з його сільською частиною, зменшення якої за останні 16 років склало 2,9 млн, або 18,1%, що на 60% вище темпів зменшення міського населення
Формат земельної реформи ─ питання дискусійне, і ця дискусія стає все більш активною і професійною. У 2017 році вона повинна привести до консенсусного рішення.
Введення антидемпінгових мит на російські добрива
Наприкінці року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі прийняла рішення про введення антидемпінгових мит на імпорт російських добрив. У ході розслідування було встановлено, що російські добрива, питома вага яких у сегменті азотних добрив досягає чверті обсягу ринку, реалізуються за заниженими цінами.
Навіть якщо винести за дужки інтереси вітчизняних хімічних підприємств, на будь-якому ринку висока залежність від одного, нехай навіть самого надійного постачальника ─ це ризик.
Ризик цей суттєво збільшується, якщо ринок ─ аграрний, а постачальник ─ Російська федерація. Непередбачувана політика продавця добрив напередодні і в період посівної ставить під загрозу якщо не продовольчу безпеку, то експортний потенціал України. Також присутній геополітичний фактор ─ не хотілося б, звільнившись від газової голки, сісти на «азотну».
Все це обгрунтовує необхідність диверсифікації поставками добрив з Китаю, країн Близького Сходу, США та інших. Зрозуміло, що з урахуванням логістики ця продукція буде дорожчою ─ нівелювати різницю для сільгоспвиробника можна, знизивши імпортні мита на добрива з цих країн.
Приватизація держпідприємств
Фото shutterstock
З 504 держпідприємств, які перебувають у сфері управління Мінагрополітики, лише 47 за підсумками минулого року вийшли в плюс. Річний звіт за 2016 рік ще не зведено, але результат роботи за 9 місяців не обнадіює ─ близько півмільйона гривень збитку.
Цей результат господарювання вкупі з високими витратами держави на управління, робить логічним рішення про їх приватизацію. У частині підготовки до приватизації найбільших зусиль доведеться докласти для структурування й обілення земельного банку цих підприємств, який і є їх основним, а часто ─ єдиним активом.
Де-факто аграрні ДП мають близько півмільйона гектарів сільськогосподарських земель, з яких оформлено менше третини (157 000 га). Що не заважає цим землям активно передаватися в користування, в обхід держави і на шкоду їй.
Втім, навряд чи Україна істотно збагатиться, продавши ці держпідприємства. Більшість із них морально і технічно застаріли, а національний бізнес-клімат, хоча і має тенденцію до покращення, як мінімум в АПК, але так само далекий поки що від оптимального. Битися за них інвестори не будуть. Однак приватизація підприємств, 90% з яких показують збиток ─ це правильне менеджерське рішення, оскільки дозволить позбутися витрат на їх адміністрування, а також дасть цим компаніям стимул і шанс для розвитку.